Спочатку, натрапивши на це слово, подумала, що опечатка. А потім знову подумала, і вирішила залишити його в спокої. Ще й щось написати.
Ава, аватарка. Ними рясніють всі соцмережі, блоги і решта комунікаційної маячні, де потрібно ліпити своє зображення (або те зображення, яке повинно уособл...
Читати далі →

Останнім часом можна спостерегти тенденцію до перетворення образу людини-багатія на образ ворога народу. Тобто незалежно від того, як ти заробив свої статки, ти — зло. І яким би ти ідеальним не був у приватному житті, якими цінними людським якостями не володів, ти — зло, яке треба, як мі...
Читати далі →

Традиціоналізм українського села переходить у фазу формального пишання. Бо на ділі він ніякими традиціями (маю на увазі національними, кровними, а не набутими упродовж попередніх колоніальних періодів) не підкріплюється. Є в нас свято Купала. Як його відзначають? Де-не-де розпалюють багаття, плет...
Читати далі →

24 травня в Тернополі із гральних «кісточок» за принципом доміно пластуни склали найбільший в Україні герб – 12х7,5 метрів. У місцеві ЗМІ і на 5-й канал пішла інфа. А от мені впала у вічі трішки інша сторона дійства. Скільки разів Пласт проводить в Тернополі різноманітні акці...
Читати далі →

Коли Тернопіль готувався до ювілейного з’їзду Народного Руху України, проводячи звітно-виборчу конференцію крайової організації, приїхав у файне місто екс-міністр закордонних справ України Борис Тарасюк. Замовивши у трійки місцевих ЗМІ дві публікації та один телесюжет, Тарасюк охоче розпові...
Читати далі →

— Шофер! — протягує вчителька музики, що пробирається із кінця салону автобуса ближче до водія. — Ви би води трохи вляли, аби пилюка стовпом не стояла. Бо дихати нема вже чим. — Я по шість відер води ляю!!! — одразу зривається на крик водій і не повертаючи голови, в...
Читати далі →

Якщо в Брюсселі хлопчик, що льорає, є однією з визначних пам’яток скульптури, то в Тернополі ці «пам’ятки» ще й ходять і зливають баки там, де заманеться. В сільській місцевості малу потребу, а інколи й велику, справляють не так скандально. Крім зовнішньої вбиральні є баг...
Читати далі →

Наминаю нині зранку паску з яйком і думаю: от дивно, чого луганські комуністи в Страсну п’ятницю збирали гроші на лопату Азарову. Що то значить атеїстична закалка… Краще би сіли яйця писати. Розфарбували би шкаралупу зображеннями серпа і молота, фотки Леніна і Сталіна наклеїли би, як...
Читати далі →

Чеберяю якось біля «Півника»* на роботу. Верчу головою туди-сюди, пробую вписатися в людський потік і не наступити людям на ноги, заодно оберігаючи від сірого відбитка свої капці. Розглядаю рекламні вивіски, ану щось цікаве надибаю. І випадково опустивши голову й заглядаючи під ноги, п...
Читати далі →

Якось прочитала у своїй газеті відгук лікарів. Мовляв, нас несправедливо обвинувачують в зажерливості та непрофесіоналізмі, хабарництві і здирництві. Погодитися можна. Адже не кожна людина є зажерливою та хапугою. Не кожен, хто має диплом медика, зрештою, як і диплом спеціаліста будь-якої іншої п...
Читати далі →